Освітній напрям «Особистість дитини»
Педагог упродовж всього навчального року посилено працювала над створенням освітнього простору, який би спонукав дітей вести здоровий спосіб життя сьогодні і в майбутньому. Оптимальний стан здоров’я дітей забезпечувався через підвищення активної рухової діяльності, успішний фізичний розвиток, формування інтересу до різних видів рухової діяльності та просвітницьку роботу з батьками.
Освітній напрям «Дитина в соціумі»
Головним завданням реалізації освітнього напряму «Дитина в соціумі» педагогічний колектив вважав – розкрити дитині соціальний світ і допомогти їй здобути соціальний досвід, зрозуміти своє місце у соціумі як активного учасника. Соціальний розвиток дошкільників здійснювався в усіх видах діяльності. У дітей-випускників сформовані:
- готовність сприймати соціальну інформацію;
- навички соціальної поведінки, в т.ч. з безпеки життєдіяльності;
- здатність співчувати, співпереживати, робити добрі вчинки.
Але надзвичайно складно в умовах сучасного соціуму сформувати у дошкільників усвідомлене ставлення до себе як до вільної самостійної особистості та до своїх обов’язків, що визначаються зв’язками з іншими людьми.
Освітня лінія «Дитина у природному довкіллі»
Показником роботи з реалізації завдань освітнього напряму «Дитина у природному довкіллі» є сформованість природно-екологічної компетенції дошкільника. Враховуючи те, що дитина сприймає природне довкілля через призму бачення дорослого, вихователька допомагала дітям пізнавати природу в певній системі: на заняттях і поза заняттями, у процесі повсякденного життя, іграх, праці..
В новому навчальному році педагогам слід формувати еколого-пізнавальний розвиток шляхом експериментально-дослідницької діяльності дошкільників та виховання екологічно доцільної поведінки дітей на краєзнавчому матеріалі природничого характеру і за допомогою народознавчого матеріалу.
Освітній напрям «Дитина у світі мистецтва»
Педагог, реалізуючи зміст освітнього напряму «Дитина у світі мистецтва», вводила дитину у світ предметно-практичної та духовно-мистецької діяльності, формувала оптимальні для кожного дитячого віку практичні навички в цих видах діяльності, розвивали потребу в реалізації своїх творчих здібностей та здатність отримати задоволення від власної діяльності, виховували естетичне ставлення до предметів і творів культури.
Але якщо у образотворчій діяльності результати дитячої творчості є успішними (діти фантазують, експериментують, вигадують оригінальні композиції), то рівень музичної та театральної діяльності старших дошкільників свідчить про деякі прогалини в організації згаданих видів діяльності . Потребує певних змін і підхід до використання художньої літератури та літературної діяльності дітей.
Освітній напрям «Гра дитини»
Поряд з досягненнями, прослідковано та зроблено висновки, що вихованці лише частково виявляють імпровізацію, дотримуються ігрового партнерства, поведінки та етикету спілкування. Причиною такого стану самодіяльної творчої гри виступає руйнування процесу становлення провідної діяльності, а також відсутність навичок спільної взаємодії та спілкування з однолітками. Отже, проблема організації життєдіяльності дітей на основі гри залишається актуальною і в подальшому: необхідно сприяти створенню в грі дитячого співтовариства, налагодженню рольової взаємодії.
Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»
Основним завданням у виконанні завдань освітнього напряму «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» була сформованість доступних для дітей дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів навколишнього світу.
Правильний добір методів та прийомів навчання, поєднання словесних, наочних та практичних методів, широке використання дидактичних ігор та вправ дало в результаті достатній рівень життєвої компетентності дітей шести-семи років.
Освітній напрям «Мовлення дитини»
В минулому навчальному році підведений підсумок роботи з мовленнєвого розвитку. На заняттях, як провідній формі роботи, педагог формувала в дітей мовленнєві уміння і навички. При вирішенні мовленнєвих завдань дотримувалася таких вимог:
· тісний взаємозв’язок і іншими розділами програми;
· мовленнєва спрямованість занять;
· мовленнєва активність дітей;
· вирішення різних мовленнєвих завдань на комплексному занятті з мовленнєвого спілкування.
Поза межами організованого навчання велась планомірна індивідуальна робота для закріплення мовленнєвих умінь і навичок, яких діти набули на заняттях. Мовленнєві вміння закріплювались і під час різних видів діяльності.
